Каркасон: Пастухи та вівці (Carcassonne: Hills and Sheep): там, де співають пасовища Вітер грає травами на схилах, і здається, ніби сама земля дихає — розмірено, глибоко, жваво. Пастухи виходять назустріч світанку, у їхніх руках палиці, на плечах плащі, а за спиною — череди білосніжних овець. Їхній шлях — це стежки серед пагорбів, монастирів та виноградників, де життя підпорядковується не замкам та дорогам, а дзвону овечих дзвіночків й далекому завиванню вовка. У цих місцях важливо не лише будувати міста — тут треба відчувати ритм землі, адже кожен пагорб, кожна долина може стати початком великої історії про працю, удачу та обережність.